- розвідач
- -а, ч., заст.Розвідник (у 1, 3, 4 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розвідач
Смотреть что такое "розвідач" в других словарях:
розвідач — іменник чоловічого роду, істота розвідник арх … Орфографічний словник української мови
розвідник — (той, хто займається розвідкою, перебуває в розвідці тощо), розвідувач, розвідач, вивідач; аґент (офіційна назва таємного співробітника чужоземної розвідки); шпигун (особа, яка працює на чужоземну розвідку); резидент (представник чужоземної… … Словник синонімів української мови
